Сфери самореалізації молоді Чернівецької області: державна служба, бізнес чи громадський сектор? (аналітика\дослідження\опитування)
Цей текст є доповіддю, яка була підготовлена для участі в дискусійному клубі «Чи створить ЄС робочі місця для молоді?», що проводився 23 лютого у Центрі європейської інформації при Чернівецькій обласній бібліотеці. Захід організовувався Представництвом Європейського Союзу в Україні.
Доброго дня, шановні колеги! Друзі!
Працевлаштування і гідна зарплата в Україні – одвічні проблеми не тільки молоді, яка після закінчення ВНЗ чи нижчого за рівнем навчального закладу не може знайти місця праці, але й людей старшого віку, які бажають змінити місце роботи чи взагалі її напрямок. У своєму виступі я максимально торкнусь того, що стосується молоді і мінімально – що стосується старшого покоління. Простіть мене.
Якщо самореалізацію молоді розділити на певні сфери, то їх спрощено можна звузити до трьох таких: державна служба, громадський сектор і бізнес діяльність.
Перш ніж перейти до розкриття тих можливостей, скажу, що молоді і загалом населенню України важко знайти гідну роботу. Відповідно рівень безробіття в Україні стабільно високий. Так, за січень 2016 року кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Україні була 508,6 тисячі. На ринку праці, натомість, роботодавці пропонували 31,3 тисячі вакансій, тобто, на одне місце претендували 16 осіб. У грудні 2016 року було зареєстровано 390,8 тис осіб. Ця інформація для загального розуміння.
Готуючи доповідь, я натрапив на результати одного опитування, яке проводилось в певній групі Вк. Результати показали, що найбільшою трудністю для студентів м. Чернівці є саме працевлаштування. На другому місці знаходиться погана організація навчального процесу.
Відповідно бачимо, що студентів найбільше хвилює працевлаштування. Це, безумовно, дає відлуння і по безробіттю. Так, кількість зареєстрованих безробітних у Чернівецькій області на кінець грудня 2016р. становила 8 тис. осіб і порівняно з кінцем листопада 2016р. збільшилася на 15,6%. Вільних робочих місць було в 10 разів менше.
Зрозуміло, що це лише офіційні дані, до яких не входить інформація про тих, хто не звернувся у центри зайнятості. Відповідно, можемо припускати, що кількість безробітних в рази більша.
З цієї інформації бачимо, що молодь, з одного боку, шукає роботу, з іншого – що її немає.
Можливо, проблема безробіття приховується у тому, що немає доброго контакту між пропозицією і попитом спеціалістів на ринку праці. Тому варто взяти до уваги, що у найближчі роки аналітики прогнозують популярність таких спеціальностей: інженери, фахівці ІТ, фахівці з нанотехнологій, маркетологи, працівники у сфері обслуговування, логісти, фахівці з екології, хіміки та медики.
Однією зі сфер для самореалізації є, звісно, державна служба
Відповідно до ЗУ «Про державну службу», державна служба — це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Вибір чи не вибір державної служби як роботи часто визначається рівнем зарплати, що пропонує держава.
Нещодавно уряд врегулював оплату праці працівників державних органів у 2017 році. Прийнятим актом установлено мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби з 1 січня 2017 року — 2000 гривень відповідно до Закону України «Про державну службу»;
На рівні району, міста обласного значення мінімальна – 2000 грн, максимальна – 9115 грн, на рівні області мінімальна 2750 грн, максимальна – 11 000 грн, на рівні усієї України мінімальна 4200 грн, максимальна – 13 000. Рівень зарплата також залежить від рангу, яких є 9. 1 ранг – найвищий, 9 ранг – найнижчий. Відповідні і зарплати.
Крім того, є ще й надбавки до рангів держслужбовців: для 9 рангу – 200 грн, для 8 — 300, 7 – 400, 6 – 500, 5 – 600, 4 – 700, 3 – 800, 2 – 900, для 1 рангу – 1000 грн.
Я проаналізував наявність вакансій у державних органах Чернівецької області, то ж станом на 5 лютого 2017 року у регіоні є стільки вакансій:
у ЧОДА: 16, у Вижницька – 15, Герцаївська – 21, Глибоцька – 17, Кельменецька – 9, Кіцманська – 4, Заставнівська – 5, Новоселицька – 19, Путильська – 13, Сокирянська – 11, Сторожинецька – 16, Хотинська – 8.
Тобто, загалом по області – 154 вакансії. Вони пропонують роботу як для початківців, так і для службовців з досвідом. Детальніше про них – на сайті ЧОДА.
Досліджуючи ситуацію щодо вакансій у держсекторі, я також зачепив і освітню діяльність. Так, у Чернівецькій області на даний момент є такі вакансії у цій сфері: 54 вакансії вихователів/вчителів. Найбільше у м. Чернівці (звертайтесь в Управління освіти ЧМР або ж Департамент освіти і науки ЧОДА). Зарплата педагогів станом на грудень 2016 року коливалась від 1600 грн на ставку та збільшувалась у залежності від стажу роботи, категорії та відповідних надбавок до ставки – до 7 тис грн.
Тому у державному секторі для молоді Чернівецької області є можливості для самореалізації. Сам процес прийняття на роботу я не перевіряв на собі, але формально можливості є. Тому варто пробувати.
Другою сферою для самореалізації є, умовно кажучи, громадський сектор.
У цьому підпункті моєї доповіді я розгляну два аспекти, які, як на мене, є складовими самореалізації: працевлаштування молоді у громадському секторі та самовдосконалення молоді у громадському секторі.
Працевлаштування молоді у громадських організаціях передбачає, як на мене, два критерії: знання та досвід. Якщо у вас є хоча б один переконуючий критерій, то ви можете:
А) Звернутися в сталу ГО, щоб стажуватись, а потім претендувати на працевлаштування там;
Б) Слідкувати за вакансіями громадського сектору та подавати свої резюме на необхідну посаду;
Г) Створити власну ГО та розвивати її, отримуючи гранти на реалізацію різних проектів.
Щодо другого пункту, раджу час від часу відвідувати наступні українські сайти, де можна знайти для себе роботу в громадському секторі:
На жаль, пропозицій саме для чернівецької молоді вкрай мало у порівнянні з пропозиціями для киян, харків’ян чи навіть львів’ян. Але, якщо ви не консервант і не страждаєте від осілості та для вас не є проблемою переїхати в інше місто, то знайти роботу у цьому секторі буде значно простіше.
Зауважу, що багато пропозицій працевлаштування у громадському секторі є можливим саме завдяки євроінтеграції Україні, оскільки ЄС загалом і окремі країни-члени ЄС постійно пропонують гранти для українських НГО, а ті, своєю чергою, відкривають багато проектних вакансій для активістів громадянського суспільства.
Якщо ж проаналізувати можливості для самовдосконалення молоді, то їх є надзвичайно багато. Умовно їх можна поділити на українські та закордонні. Як тих, так і тих – незліченно. І це дуже добре, оскільки є з чого вибрати. Ось невичерпний список сайтів, де можна знайти можливості для себе:
ТОП 59 інтернет-ресурсів для індивідуального та організаційного розвитку: гранти, тренінги, конкурси (українські та міжнародні)
- https://www.salto-youth.net
- https://biggggidea.com/opportunities/
- www.science-community.org
- http://litcentr.in.ua
- unistudy.org.ua
- http://www.mladiinfo.eu
- studway.com.ua
- http://platfor.ma
- http://grantist.com
12. platfor.ma
................................
ПОВНИЙ СПИСОК, а це ще 47 ресурсів, доступний на сторінках Вк/Фб Благодійна Організація «ПроОсвіта». Можете поширити, щоб про нього дізнались й інші.
Останньою, у моїй доповіді, сферою для самореалізації молоді є бізнес.
Якщо розглядати бізнес крізь призму євроінтеграції, то більше можливостей для нього з’явилось після підписання та ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема мова йде про всеосяжну зону вільної торгівлі. Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності з 1 січня 2016 року.
З метою інформування українських підприємців про те, що допоможе їм у розвитку власного бізнесу на європейських ринках, Представництво Європейського Союзу в Україні запустило у соціальних мережах новий проект UopenEU. Він представляє собою додатковий інформаційний ресурс про новації і можливості, що з’являться в українського бізнесу після вступу в дію ЗВТ .
ЗВТ передбачає, в першу чергу, скасування (в окремих випадках — суттєве зменшення) експортних та імпортних мит. Тому це широкі можливості для нашого бізнесу, головне вміло ними скористатись. Але ті, хто зацікавлені у європейському ринку, ті будуть використовувати різні ресурси, щоб там опинитись.
У рамках євроінтеграційних процесів також розглядається безвізовий режим як формат міграційної співпраці між ЄС та Україною, зокрема.
У цьому контексті хочу спростувати пару міфів, що існують в українському суспільстві щодо безвізового режиму:
1) це режим дозволятиме лише короткотермінове перебування в державах-членах ЄС, а також в державах-учасницях Шенгенської угоди поза межами ЄС до 90 днів впродовж кожного періоду в 180 днів.
2) безвізовий режим не даватиме права на проживання, працевлаштування, навчання в країнах ЄС.
У разі, якщо вам необхідно перебувати в ЄС довше, вам треба буде оформити візу.
Угода про асоціацію відкрила українському бізнесу дві надпотужні програми.
Перша – цепрограма розвитку малого і середнього бізнесу ЄС – COSME
Ця програма дає безліч додаткових можливостей для розвитку українських малих і середніх підприємств. По-перше, це допомога у виході на ринок ЄС завдяки консультаціям та програмам тренінгів, по-друге, можливості знайти в ЄС партнерів через доступ до розгалуженої мережі контактів, включаючи інвестиційні та венчурні фонди.
У межах COSME українські малі та середні підприємства отримають повний доступ до Європейської мережі підприємств (ENN/EnterpriseEuropeNetwork, een.ec.europa.eu). Мережа EEN охоплює 65 країн, де працює більше 600 бізнес-асоціацій – фінансових та тих, що спеціалізуються на трансфері технологій. Це також понад 2,5 млн. компаній-учасниць, понад 16 000 технологічних розробок та бізнес-пропозицій. Протягом одного року EEN проводить близько 100 великих заходів для бізнесу, на яких шукають партнерів понад 9 000 компаній-учасниць.
Приймати участь у проектах COSME можуть не тільки представники малого та середнього бізнесу, але й громадські організації, установи, агенції регіонального розвитку, освітні установи, а також бізнес-асоціації, профспілки, кластери та органи державної влади.
Більше інформації про COSME українською мовою Ви знайдете за виділеним посиланням.
Про COSMO в оригіналі.
Якщо ви зацікавились бізнесом з ЄС, тоді також рекомендую завітати на україномовний сайт Проект ЄС «Association4U» - путівник для малого та середнього бізнесу .
Друга програма, яка є потужною можливістю для підприємців і науковців це програма ЄС Horizon2020. Це найбільша рамкова програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій з загальним бюджетом близько 80 млрд. євро, розрахована на 2014 – 2020 роки
Детальну інформацію про неї можете отримати на сайті.
Знаючи, що маю виступати на цьому круглому столі, я вирішив провести опитування у соціальній мережі Вк про вибір молоді. В опитуванні взяли участь 785 людей. З них 163 (20,8%) вибрали «державна служба»; 72 (9,2%) – громадський сектор; 550 (70,2%) – бізнес. (станом на 25 лютого 2017 р.)
Зрозуміло, що це не є офіційною статистикою чи повноцінним соціологічним опитуванням. Але певним орієнтиром (для зацікавлених) — точно.
Можливостей дійсно є не так мало. Найголовніше – вибрати свою нішу і пробиватися туди.
Успіху!
0 коментарів