Як вирішити проблему із тими, хто хоче жити в Росії?
Відомо, що Російська Федерація почала неофіційну анексію Криму підбуренням тамтешнього населення, відправивши туди своїх військових спецагентів, а декотрі там і перебували, що призвело до проведення незаконного псевдо референдуму та проголошення його незалежності від України і введенням та активізацією російських військ на території півострова. Станом на сьогоднішній день Україною та світовою спільнотою Крим визнано окупованим російською державою, а офіційний кремль, у свою чергу, трактує цю подію як «реалізацію права народів на самовизначення». Тобто, продовжує свою політику на основі брехні та маніпуляцій. Однак, зрозумівши, що життєздатність кримської території неможливе без з’єднання із континентальною Україною, В.Путін, знову ж таки неофіційним брехливим і підступним шляхом почав проводити таку ж саму політику і на Сході нашої держави, зокрема в Луганській та Донецькій областях, аби мати сухопутний зв’язок із «кримнаш», відправляючи туди своїх навчених посланців, які організували на місцях сепаратистські рухи і, в результаті, провели псевдо референдуми про створення відповідних республік. На даний час там тривають бої між українськими вояками з одного боку та сепаратистами і російськими військовослужбовцями – з іншого боку. У кожної сторони свої аргументи, за що вони борються. Ми, зрозуміло, захищаємо нашу територію від російських загарбників, останні, устами В.Путіна, заявляють про захист російськомовного населення від «української хунти» та європейського вибору України.
Саме із такими словами кремль починав анексію Криму та сепаратизм на Донбасі, ймовірно не розуміючи всієї серйозності таких діянь, або навпаки. Адже це призвело до гибелі тисяч солдат та невинних мирних жителів. А метою було одне – «захист росіян», які живуть на східній території України і не хочуть «йти в Європу». Однак, можу запропонувати чудове й компромісне вирішення цієї історико-політичної проблеми. Як відомо, в Криму та на Донбасі насправді живе дуже багато етнічних росіян, більшість з яких жодного уявлення про український патріотизм не мають. Більше того, не розуміють і не хочуть розуміти його. І, як свідчать історичні факти, корінними на цих територіях їх назвати аж ніяк неможна. Якщо вони так прагнуть об’єднатися із Росією, то нехай туди і відправляються. РФ є найбільшою країною у світі, маючи територію 17 098 246 км². У ній наразі проживає 143 млн. людей. Якщо, для прикладу, Бангладеш, який має всього на всього 144,000 км², вміщає на такій території 156 млн. людей, то Росія зі своїми габаритами, однозначно, спроможна надати притулок та громадянство ще декільком мільйонам відчайдушних росіян, які нині проживають на території України, в тому числі і в Криму. Така політико-економічна пропозиція вигідна була б всім сторонам: як Україні та Європейському співтовариству, так і Російській Федерації, якщо глянути на подібне рішення тверезо і об’єктивно:
• росіяни нарешті б не були «утиснені» в правах і мали б свободу та «перспективну роботу і високі зарплати»;
• за рахунок праці та оподаткування переселенців доходи в державний бюджет Росії збільшилися б;
• остання, у свою чергу, не мала б більше претензій до України щодо утисків російськомовних, а це нам вигідно;
• Україна позбулася б ненависників своїх суверенності і незалежності;
• нарешті на нашій території настав би мир і спокій, а відсутність шовіністичних росіян на Сході України уможливила б швидший розвиток держави у напрямку до ЄС, у чому особливо зацікавлений останній.
Однак, усвідомлюючи всю складність даної ситуації, розумію, що суть зовсім не в захисті російськомовних і не в їхній потребі зовнішньої допомоги. Не було проблеми у Донбасу, що його не чують…, не було проблеми у кримчан, що вони живуть за межею бідності. Ці думки штучно насаджені російською пропагандою та діяльністю спецслужб для досягнення зовсім іншої мети. Очевидною ж є ситуація, що саме територія та її ресурси були і залишаються основоположними мотивами і спокусами шовіністичного кремля, вдаючись до подібної військової агресії. Результати всім відомі. Таким чином, подібний варіант вирішення конфлікту є цілком можливим, якщо його запропонувати на вищому рівні політичної арени. Тим паче, росіяни, які проживають зараз на території Донбасу та Криму, не мають ніякого юридичного права проводити сепаратизм та успадковувати українську землю. Якщо бажають залишатися на території суверенної незалежної держави, то нехай поважають її закони, Конституцію, традиції і мову.
Саме із такими словами кремль починав анексію Криму та сепаратизм на Донбасі, ймовірно не розуміючи всієї серйозності таких діянь, або навпаки. Адже це призвело до гибелі тисяч солдат та невинних мирних жителів. А метою було одне – «захист росіян», які живуть на східній території України і не хочуть «йти в Європу». Однак, можу запропонувати чудове й компромісне вирішення цієї історико-політичної проблеми. Як відомо, в Криму та на Донбасі насправді живе дуже багато етнічних росіян, більшість з яких жодного уявлення про український патріотизм не мають. Більше того, не розуміють і не хочуть розуміти його. І, як свідчать історичні факти, корінними на цих територіях їх назвати аж ніяк неможна. Якщо вони так прагнуть об’єднатися із Росією, то нехай туди і відправляються. РФ є найбільшою країною у світі, маючи територію 17 098 246 км². У ній наразі проживає 143 млн. людей. Якщо, для прикладу, Бангладеш, який має всього на всього 144,000 км², вміщає на такій території 156 млн. людей, то Росія зі своїми габаритами, однозначно, спроможна надати притулок та громадянство ще декільком мільйонам відчайдушних росіян, які нині проживають на території України, в тому числі і в Криму. Така політико-економічна пропозиція вигідна була б всім сторонам: як Україні та Європейському співтовариству, так і Російській Федерації, якщо глянути на подібне рішення тверезо і об’єктивно:
• росіяни нарешті б не були «утиснені» в правах і мали б свободу та «перспективну роботу і високі зарплати»;
• за рахунок праці та оподаткування переселенців доходи в державний бюджет Росії збільшилися б;
• остання, у свою чергу, не мала б більше претензій до України щодо утисків російськомовних, а це нам вигідно;
• Україна позбулася б ненависників своїх суверенності і незалежності;
• нарешті на нашій території настав би мир і спокій, а відсутність шовіністичних росіян на Сході України уможливила б швидший розвиток держави у напрямку до ЄС, у чому особливо зацікавлений останній.
Однак, усвідомлюючи всю складність даної ситуації, розумію, що суть зовсім не в захисті російськомовних і не в їхній потребі зовнішньої допомоги. Не було проблеми у Донбасу, що його не чують…, не було проблеми у кримчан, що вони живуть за межею бідності. Ці думки штучно насаджені російською пропагандою та діяльністю спецслужб для досягнення зовсім іншої мети. Очевидною ж є ситуація, що саме територія та її ресурси були і залишаються основоположними мотивами і спокусами шовіністичного кремля, вдаючись до подібної військової агресії. Результати всім відомі. Таким чином, подібний варіант вирішення конфлікту є цілком можливим, якщо його запропонувати на вищому рівні політичної арени. Тим паче, росіяни, які проживають зараз на території Донбасу та Криму, не мають ніякого юридичного права проводити сепаратизм та успадковувати українську землю. Якщо бажають залишатися на території суверенної незалежної держави, то нехай поважають її закони, Конституцію, традиції і мову.
0 коментарів